Музика - універсальна мова людства

Блог вчителя музики ЛУЦЬ Наталії Володимирівни

субота, 1 липня 2017 р.



Про структуру 2017/2018
навчального року та навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).
У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.
Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту.
Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.
Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.
Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
На 2017/2018 навчальний рік робочі навчальні плани розробляються:
  • для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (із змінами);
  • для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами);
  • для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (із змінами).
Рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів
Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік, на який розроблено плани.
У пояснювальній записці вказуються:
  • тип навчального закладу, кількість класів та орієнтовна кількість учнів, які навчаються;
  • Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи, із зазначенням номерів додатків;
  • особливості організації навчального процесу.
Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.
Для закладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання для кожного класу не може перевищувати норми, визначені ДСанПіН 5.5.2.008-01 у частині виконання домашніх завдань, і становить:
Клас
Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів у режимі школи повного дня
1
2
45 хв.
3
1 год. 10 хв.
4
1 год. 30 хв.
5
2,5 години
6
2,5 години
7
3 години
8
3 години
9
3 години
10
4 години
11
4 години

З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти робочі навчальні плани повинні містити усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом Типових навчальних планів.
Вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі порівняно з показниками Типових навчальних планів.
За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 10-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків.
Варіативна складова Типових планів використовується на:
  • збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно.
  • Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;
  • запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);
  • індивідуальні заняття та консультації.
Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де Х – кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y – кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета.
Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці «Варіативна складова» зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин.
За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі.
Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймаються навчальним закладом.
Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування.
Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.
Під час розподілу варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховуються.
Гранично допустиме навантаження відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 становить:


Класи
5-денний навчальний тиждень
6-денний навчальний тиждень
1
20
22,5
2
22
23
3
23
24
4
23
24
5
28
30
6
31
32
7
32
34
8
33
35
9
33
36
10-12
33
36
Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
У спеціалізованих школах (класах), ліцеях, гімназіях, колегіумах з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання може бути мова національної меншини, чи така мова може вивчатися. У такому випадку під час розроблення робочих навчальних планів потрібно використовувати два варіанти Типових планів: для спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів та для загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням (навчанням) мови(-ою) національної меншини (в частині вивчення (навчання) мови(-ою) національної меншини та «Літератури»).
Частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України. від 20.02.2002 № 128.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України.
Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.
Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських експериментах, що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. Під час затвердження та погодження таких планів до них додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.
Окремі науково-педагогічні проекти всеукраїнського рівня мають Типові навчальні плани. затверджені Міністерством освіти і науки України. Робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у таких науково-педагогічних проектах за наказами МОН, затверджуються відповідним органом управління освітою і не потребують погодження в МОН.
Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку, коли у зв’язку із специфікою діяльності навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.
У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті MOH, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі навчальні плани для 10-х класів. Рішення про здійснення пілотування приймається педагогічною радою закладу за погодженням з батьками учнів, які навчатимуться за такими планами.
Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах для яких передбачено зазначені вище зміни. Такі плани відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України за поданням департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій.
                                                                                               Міністр           Лілія Гриневич


Пам’ятки педагога



У цьому розділі ми наводимо найкорисніші пам’ятки на всі випадки вчительської діяльності — своєрідну «настільну книгу педагога», певну «наочність» у плакатному дусі. Скориставшись нашими настановами, будь-який педагог почуватиметься впевненішим, умотивовуватиме себе на ефективну та захопливу діяльність — учителювання.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 1
  • Я не джерело знань на уроці — я організатор уроку й помічник дітей.
  • Дитина повинна знати, навіщо їй це, тобто мету заняття обов’язково формулюйте на уроці разом із учнями, вона має цікавити дітей.
  • Позбавтеся у своєму лексиконі слів: «помилкова відповідь»; «неправильно». Замість цього постійно звертайтеся до всіх: «Пропоную обговорити…», «А як ви вважаєте?..», «Я вважаю, що… але, можливо, я помиляюся…».
  • Жодних монологів на уроці! Тільки живий діалог, у якому беруть участь усі.
  • На кожному уроці — робота в групах, парах, четвірках, великих групах. Учимося спілкуватися, сперечатися, обстоювати свою думку, просити про допомогу або пропонувати її.
  • Найголовніше — моє емоційне налаштування: «Я вмію володіти своїми емоціями і навчаю цього дітей».
  • Якщо після мого уроку в дитини не залишилося жодних питань, їй нема про що поговорити з товаришами або зі мною, вона нічого не прагне розповісти тим, хто не був присутнім на уроці,— отже, навіть якщо урок і був гарним на мою думку, то в дитини він не залишив сліду.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 2
1.     Не бійтеся дітей, адже вони бояться вас більше.
2.     Не брешіть своїм учням, діти цього не прощають.
3.     Не будьте лицеміром, цю рису характеру учні відчувають одразу.
4.     Слухайте кожну дитину всім серцем.
5.     Співпереживайте дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і ваші, тільки пропорційно віку.
6.     Не чіпляйтеся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, зокрема й дитина, недосконала, і не потрібно в її застереженнях шукати вражих підступів.
7.     Виконуйте самі все те, що вимагаєте від дітей:
якщо просите дітей не спізнюватися, зустрічайте їх на порозі школи;
якщо не любите запізнень на урок, починайте організаційний момент водночас із дзвінком;
якщо вимагаєте регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряйте їх.
8.     Завжди чітко працюйте із документацією, що допоможе уникнути конфліктів із адміністрацією школи.
9.     Не бійтеся розмовляти з батьками учнів, розповідайте їм як про досягнення своїх підопічних, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у правоті.
10.                      Навчіться прощати своїм колегам і, звісно ж, учням.
11.                      Завжди заходьте до класу у доброму гуморі. Спробуйте позбутися образ і роздратування з попереднього уроку.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 3
  • Культивуйте у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.
  • Використовуйте позитивне оцінювання: помічайте у дитині позитивні якості, звертайте увагу на найменші зміни на краще.
  • Ставте перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.
  • Будьте послідовними і систематичними у своїх вимогах.
  • Оцінюйте дії, а не особистість.
  • Порівнюйте людину, її успіхи тільки із самою собою, а не з іншими.
  • Критикуючи, надавайте можливість реабілітуватися: демонструйте варіанти бажаної поведінки.
  • Критикуючи, не згадуйте колишніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).
  • Пам’ятайте: карати — не означає сварити (утримуйтеся від негативних емоцій).
  • Умійте визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжуючи провину потураннями й поступками.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 4
  • Дорожіть довірою та любов’ю дитини до вас, адже це найдорожче, що є в дитині для вас.
  • Найбільшим вашим подарунком для дитини може стати той час вашого життя, що ви приділяєте їй.
  • Слухайте дитину серцем — це найчуйніше, що є у вас.
  • Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, адже вона має право бути іншою, вона єдина й неповторна на всій землі.
  • Більше думайте про те, що відчуває дитина, аніж про те, як вона поводиться. Часто поведінка дитини залежить від емоційного стану.
  • Почуття дитини, як і ваші, не вічні. Вона, як і ви, не може злитися, ненавидіти й засмучуватися постійно. Це минеться.
  • Дитина має право приймати рішення самостійно.
  • Допоможіть дитині усвідомити, у чому саме полягає шкідливість звичок. Заборони часто сприяють закріпленню цих звичок.
  • Не руйнуйте душу дитини образами й зневагою.
  • Не бийте дитину. Жодна людина не має такого права.
  • Узгоджуйте вимоги, які висуваєте до дитини, із її віковими особливостями.
  • Надайте дитині право на помилку. Хіба ви ніколи не помиляєтеся?
  • Допоможіть дитині усвідомити, чим її поведінка шкодить їй і оточуючим, а не намагайтеся з’ясувати причину цієї поведінки — часто вона й сама не знає, що її спричиняє.
  • Знайдіть час і вислухайте дитину. Іноді їй хочеться розповісти про себе й свої проблеми.
  • Пам’ятайте, що дитина не відповідає за проблеми дорослих.
  • Пам’ятайте, що дитина вчиться у вас і намагається вас наслідувати.
  • Будьте щирими із дитиною завжди й у всьому: коли виражаєте свої почуття, коли слухаєте її, коли робите зауваження та ін. Якщо схвалюєте — схвалюйте щиро! Радійте щиро! Якщо ви говорите і думаєте одне, а відчуваєте зовсім інше, дитина це бачить і страждає від сум’яття та непевності в усьому.
  • Будьте готовими сприймати дитину як особистість, окрему від вас і не схожу на вас.
  • Якщо дитина виявляє почуття — не хваліть і не сваріть її за це. Цим ви допоможете їй усвідомити, що почуття просто є і відчувати їх може кожний, що почуватися певним чином не заборонено і не соромно.
  • Не робіть дитині зауважень у присутності інших людей. Поговоріть із нею про це наодинці.

Щоденні правила ефективної педагогіки № 5
1. Постійно пам’ятайте про те, що учень, який сидить у класі перед вами,— особистість, що ви цю людину повинні навчити.
2. Визначте для себе кілька важливих моментів і неухильно їх виконуйте:
  • починайте урок завжди вчасно;
  • завжди будьте готовими до уроку, чого б це вам не коштувало;
  • приходьте у клас хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб устигнути перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів, самім щось сказати тощо;
  • обов’язково записуйте на дошці тему уроку й домашнє завдання, простежте, щоб усі учні записали його в щоденники.
3. Учіться розподіляти увагу, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, встигнути запитати учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось своє.
4. Не зневажайте записи на дошці, навіть простенькі креслення, малюнки, тому що учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки в зошит.
5. У будь-який спосіб намагайтеся привернути увагу учнів на уроці:
  • цікавим поясненням, досвідом, запитанням (працює мимовільна увага);
  • коментуванням розв’язання завдання з місця, без запису на дошці;
  • уміло застосовуйте на уроці слово «Увага!», але не зловживайте ним. Учням потрібно обов’язково спочатку сказати, яку важливу роль на уроці відіграє це слово: якщо вчитель вимовив: «Увага!» —отже, учень повинен звернути увагу на вчителя, чим би він не займався до цього.
6. Не бійтеся вчитися у своїх колег та учнів, на семінарах та курсах, за книгами і журналами. Не жалійте себе!
7. Відвідуйте уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи найгірші. Ви отримаєте відповіді на багато питань, що турбують також і вас.
8. Візьміть собі за правило: до підготовки кожного уроку ставитися творчо, вносячи родзинку. Не так уже це й важко, варто тільки виявити бажання. Психологічні дослідження свідчать, що полонити серця дітей можуть тільки ті вчителі, які працюють творчо та з захопленням. Творчість учителя повинна бути постійною, щоденною, невичерпною. І це не подвиг, а норма педагогічної праці.
9. Розробіть дуже докладно конспект одного або кількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних: формою уроку, методами, просто насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.
10. Не шкодуйте часу на написання гарного докладного конспекту уроку: у майбутньому заощадите багато часу. Під час роботи над конспектом використовуйте свої позначення. Наприклад, червоними кольорами виділяйте тему уроку, запитання до учнів; зеленим — записи за дослідами й демонстраціями; умовними позначками — те, що необхідно диктувати учням або винести на дошку, та ін.
11. Запам’ятайте: обіцяв — зроби!
12. Під час підготовки до уроку доцільніше розв’язувати завдання на окремих картках, причому завдання з одного задачника — на картках одного кольору, з підручника — на картках інших кольорів (різнокольорові картки зробіть із обкладинок старих зошитів). Так створиться гарна картотека розв’язання задач. Це дуже зручно.
13. Обов’язково виписуйте методичні журнали й газети та ведіть картотеку статей.
14. Готуючись до кожного уроку, приготуйте мінімальний обсяг найголовніших запитань і понять, тримайте їх у полі зору учнів весь урок. Аналогічно в кожній темі визначте основні поняття й багаторазово їх повторюйте протягом всієї теми.
14. Використовуйте на уроках принцип Ходжі Насреддіна: «Нехай ті, які знають, розкажуть тим, які не знають».

Професійно-особистісні критерії усп ішності вчителя
Специфічною рисою діяльності вчителя є участь у ній особистості педагога. Це означає, що його особливості є інструментом його професійної діяльності. Об’єктом оцінювання є не вся сукупність особистісних характеристик учителя, а тільки та складова особистісних якостей, що є професійно значущою. Такі якості докладно структуровано у роботах Ю. К. Бабанського, Н. В. Кузьміної та ін.
З-поміж численних діагностичних методик, що існують сьогодні, уважаємо за потрібне звернути особливу увагу на такі якості особистості вчителя, що впливають на педагогічну діяльність учителя.

1. Емоційність
  • Інтенсивність емоцій, їх стійкість, глибина почуттів.
  • Адекватність емоційної реакції вчителя на діяльність учнів.
  • Доброзичливість реакції вчителя на порушення.
  • Упевненість у своїх педагогічних думках і діях.
  • Задоволеність від результату своєї праці.

2. Виразність мовлення
Цю якість характеризують змістовність, яскравість, образність і переконливість.
Завдяки образності, стрункості, логічності мовлення можна розв’язати багато важливих педагогічних завдань. На жаль, майже всі вчителі набувають «професійної» забарвленості голосу — нервової монотонності із елементами металу. Ця властивість, як з’ясували психологи, дратує, пригнічує учнів. Для постановки голосу, опанування засобів зовнішньої виразності необхідно використовувати рефлексію своєї поведінки й спеціальні вправи для ораторського мистецтва, а для збагачення лексики, образності діє правило «трьох спілкувань»:
  • з гарною літературою, мистецтвом, природою;
  • із цікавими людьми, які викликають почуття любові, дружбу;
  • із самим собою — саморозвиток (час суму, творчості, міркувань).

3. Творчий початок особистості
Учитель, як і письменник, повинен будувати свою зовнішню і внутрішню біографію.
Начебто б просто: думати, писати, читати, заучувати, розв’язувати, робити самому, експериментувати щодня. Але якщо це виконувати без творчого підходу, без гумору, то не буде ані оригінальних суджень, ані чудових уроків, ані дотепних жартів, ані позапредметних інтересів. Як наслідок — учням із учителем нецікаво. І вирок: «На уроці нудно!».

4. Організаторські здібності
Необхідні як для забезпечення роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.

5. Почуття гумору
Дітям до вподоби різні вчителі, але найбільше — веселі. В. О. Сухомлінський стверджував: «Відсутність у вчителя почуття гумору споруджує стіну взаємного непорозуміння: учитель не розуміє дітей, діти не розуміють учителя. Усвідомлення того, що діти тебе не розуміють, дратує, і це роздратування — той стан, з якого вчитель часто не знаходить виходу». Значної частини конфліктів між учнями й учителями можна було б уникнути, якби вчитель умів із гумором ставитися до причини протистояння, обертати все на жарт.

6. Наполегливість, дисциплінованість
Дві ці якості характеризують розвиток волі вчителя. Під наполегливістю ми розуміємо здатність досягати поставленої мети й доводити ухвалені рішення до кінця.
Дисциплінованість — це свідоме підпорядкування своєї поведінки суспільним правилам.
Не менш значущими є інші фактори, що впливають на успішну роботу вчителя:
  • раціональна організація праці;
  • добрі взаємини з адміністрацією, батьками й учнями;
  • можливість прояву й реалізації професійних якостей.

Професійно-педагогічні якості педагога
  • Педагогічна ерудиція.
  • Педагогічне (практичне й теоретичне) мислення.
  • Педагогічна спостережливість.
  • Педагогічна імпровізація.
  • Педагогічний оптимізм.
  • Педагогічна спритність.
  • Педагогічне передбачення.
  • Педагогічна рефлексія.

Педагогічні здібності (за В. А. Крутецьким)
  • Дидактичні здібності — здатність передавати навчальний матеріал, перетворюючи його на доступний для вихованців. Викладати навчальний матеріал чітко й зрозуміло. Викликати інтерес до предмета. Збуджувати у вихованців активну самостійну думку.
  • Академічні здібності — здібності до відповідної галузі наук (математики, історії, мови, мистецтва та ін.)
  • Перцептивні здібності — здатність проникати у внутрішній світ вихованця. Психологічна спостережливість, пов’язана з тонким розумінням особистості вихованця та його тимчасових психічних станів.
  • Мовні здібності — здатність чітко висловлювати свої думки й передавати почуття за допомогою мовлення, а також міміки й пантоміміки. Мовлення талановитого педагога на заняттях завжди звернено до вихованців.
  • Організаторські здібності це здатність організувати колектив вихованців, згуртувати його, надихнути на розв’язання важливих завдань; здатність правильно організувати свою педагогічну роботу.
  • Авторитарні здібності — здатність безпосереднього емоційно-вольового впливу на вихованців.
  • Комунікативні здібності — здатність спілкуватися з дітьми, уміння знайти правильний підхід до вихованців, установити з ними доцільні з педагогічної точки зору взаємини; наявність педагогічного такту.
  • Педагогічна уява (прогностичні здібності) — здатність передбачити наслідки своїх дій у виховному проектуванні особистості вихованця. Уміння прогнозувати розвиток певних якостей вихованця.
  • Здатність розподіляти увагу водночас між декількома видами діяльності має особливе значення для роботи педагога.

Психологічне налаштування на проведення уроку
  • Необхідно подолати свій тривожний настрій перед уроком?
  • Для цього виконайте вправу: кілька разів промовте подумки такі твердження:
  • Я ґрунтовно підготувався до заняття.
  • Я спокійний.
  • Настрій у мене хороший, бадьорий.
  • Я продумав усі компоненти уроку.
  • Добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.
  • Я дібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.
  • Мені легко з учнями.
  • Я цілком володію собою.

Оп тимізація спілку вання з у чнями
1.     Поява в класі — бадьора, упевнена, енергійна.
2.     Загальне самопочуття в початковий період спілкування — бадьоре, продуктивне, упевнене.
3.     Наявність комунікативного настрою: яскраво виражена готовність до спілкування.
4.     Енергійний прояв комунікативної ініціативи, емоційна налаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класові.
5.     Створення на уроці необхідного емоційного настрою.
6.     Органічне керування власним самопочуттям під час уроку й спілкування з дітьми (рівний емоційний стан, здатність опанувати себе, незважаючи на складні обставини, зміни в настрої).
7.     Продуктивність спілкування.
8.     Керування спілкуванням: оперативність, гнучкість, відчуття власного стилю спілкування, уміння організувати єдність спілкування й методу впливів.
9.     Мовлення (яскраве, образне, емоційно насичене, висококультурне).
10.                      Міміка (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).
11.                      Пантоміміка (виразна, адекватна до жестикуляції, пластична образність, емоційна насиченість жестів).

Топ-двадцятка корисних порад
1.     Умійте радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.
2.     Ви дуже близька людина для свого учня. Намагайтеся, щоб він був завжди відкритий для вас. Станьте йому другом і наставником.
3.     Не бійтеся зізнатися у своєму незнанні якогось питання. Разом із учнем перебувайте у постійному пошуку. Допоможіть учневі повірити в себе, у його успіх. Завдяки цьому він багато що зможе подолати.
4.     Не вимагайте на уроці ідеальної дисципліни. Не будьте авторитарним! Пам’ятайте: урок — це частина життя дитини, яка не повинна бути скутою і затисненою. Формуйте в учневі особистість — відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, усебічно розвинену.
5.     Прагніть до того, щоб ваші уроки не стали шаблонними, проведеними за трафаретом. Нехай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, тривають пошуки.
6.     Кожна зустріч з учителем повинна стати для батьків корисною і результативною, кожні батьківські збори — озброїти їх новими знаннями з педагогіки, психології, процесу навчання.
7.     Заходьте до класу з посмішкою. Зустрічаючись, зазирніть кожному в очі, дізнайтеся його настрій і підтримайте, якщо йому сумно.
8.     Несіть дітям добру енергію і завжди пам’ятайте, що «учень — це не ємність, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити».
9.     Пам’ятайте: низькі оцінки дуже шкідливі для формування характеру. Не захоплюйтеся ними. Шукайте можливість знайти шляхи подолання невдачі.
10.    Кожен ваш урок повинен бути нехай маленьким, але кроком уперед, до пізнавання нового, невідомого.
11.   Учень в навчанні завжди повинен долати труднощі — тільки труднощі розвивають здібності, необхідні для їх подолання. Не передайте куті меду у визначенні планки труднощів для учнів: вона не повинна бути завищеною або заниженою.
12.                      Навчайте своїх учнів трудитися. Не шукайте легкого шляху в навчанні, але пам’ятайте, як важливо підтримати, підбадьорити, опинитися поруч у важкій ситуації. Відчувайте, де необхідні ваше плече, ваші знання, ваш досвід.
13.                      Якщо з-поміж двох балів думаєте, який обрати,— не сумнівайтеся, поставте вищий! Повірте в дитину! Окриліть її та обнадійте!
14.                      Не приховуйте від дітей своїх добрих почуттів, але пам’ятайте: ніколи не повинно бути особливого місця для «мазунчиків».
15.                      Намагайтеся в кожній дитині побачити призначене їй, відкрийте її для неї самої та розвиньте у ній те приховане, про що вона й не підозрює.
16.                      Пам’ятайте: дитиніповинно бути цікаво на уроці. Тільки за цих умов дитина стає уважною.
17.                      У спілкуванні з батьками своїх учнів пам’ятайте, що їх діти — найдорожче для них у житті. Будьте розумними й тактовними. Знаходьте потрібні слова. Намагайтеся не образити і не принизити їх гідності.
18.                      Не бійтеся вибачитися, якщо були неправі. Ваш авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будьте терплячими також до їх помилок.
19.                      Живіть із дітьми повним життям. Радійте й засмучуйтеся разом із ними. Захоплюйтеся і дивуйтеся. Жартуйте і наставляйте. Учіть бути нетерплячими до брехні й насильства. Учіть справедливості, завзятості, правдивості.
20.                      Будьте завжди витриманими, терплячими, урівноваженими.

Найважливіші принципи роботи педагога
  • Постійна дисципліна — основна складова керування класом.
  • Успішні вчителі-керівники протягом усіх уроків гармонійно поєднують плавні перерви під час викладання матеріалу й підтримку мотивації кожного учня.
  • Уміння працювати в режимі багатьох завдань — стан успішного уроку.
  • Навички керування класом містять уміння використовувати простір класної кімнати (заплановане переміщення класом у певні моменти уроку, для того щоб привернути увагу учнів до важливого висновку, проблеми, підсумку вивчення теми).
  • Високопрофесійний учитель запобігає найменшій проблемі, перш ніж вона стане значним ускладненням.
  • Гарантією успіху також є здатність учителя підвищити залученість учнів до процесу навчання та отримати користь із кожного моменту навчання.
  • Про успішного вчителя говорять, що «в нього є очі на потилиці».